www.tvto.ru

Передача рішень органів місцевого самоврядування в архів стала способом заховати імена людей, яким сільські ради роздають коштовну землю. Ілюстраційне фото з архіву порталу «Четверта влада» 
На Волині державний архів не надає на інформаційні запити від журналістів копії земельних рішень органів місцевого самоврядування. Все через те, що один закон встановлює, що такі документи є публічними та відкритими, а інший – обмежує доступ до них. Як посадовці ховають рішення про роздачу землі і що робити, щоб вирішити цю проблему читайте в матеріалі.
Із суперечністю законодавства в питанні доступу до інформації з державного архіву зіткнулися журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань.
Що ховають за стінами архіву
Нагадаємо, цього року Рівненське агентство журналістських розслідувань писало про житлово-будівельний кооператив у селі Лище поблизу Луцька, де оселилося багато представників влади та правоохоронних органів. Землю під їхніми будинками роздавали у 2006-2007 роках рішеннями Лищенської сільської ради. Згодом рішення органу місцевого самоврядування були спрямовані на зберігання до архівного відділу Луцької районної державної адміністрації. Однак, звідти копії документів отримати неможливо.
Кілька місяців тому Рівненське агентство журналістських розслідувань писало про сім’ю голови Апеляційного суду Волинської області Петра Філюка, який володіє кількома гектарами землі поблизу Луцька. Знову ж таки, архівний відділ Луцької РДА відмовився надавати копії рішень Боголюбської сільської ради, яка виділяла ці землі у 90-х та на початку 2000-х років.
Нещодавно Рівненське агентство журналістських розслідувань писало і про голову Луцької районної державної адміністрації Ігоря Ярмольського, який понад 20 років був головою найбільшої сільської ради на Волині і за цей час став справжнім земельним магнатом із шістьма гектарами землі. Частина цієї землі – у передмісті Луцька, в тому числі й в селах, які належать до сільської ради, якою керував Ігор Ярмольський.
Та й в цій ситуації рішення сільської ради не вдалося отримати, бо із закінченням каденції Ігор Ярмольський спрямував усі рішення органу місцевого самоврядування, навіть ті, які ще не повинні були надсилатися, до архіву Луцької райдержадміністрації.
І все це попри те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо вказує, що рішення та прийняті нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування повинні оприлюднюватися.
У всіх своїх відписках архівний відділ Луцької райдержадміністрації посилається на Закони України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про звернення громадян» та «Про інформацію».
Зокрема, архіваріус Луцької РДА Зоя Сидорук вважає, що згідно частини 4 статті 16 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» встановлено обмеження на 75 років від часу створення документів, на документи, що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканості житла громадян.
Раніше зазначеного строку, за законом, доступ здійснюється з дозволу громадянина, права і інтереси якого можуть бути порушені, або спадкоємців. Оскільки ж такі дозволи люди, яким виділялися землі не надали, то й рішень органу місцевого самоврядування архів не надає.
Також, згідно встановленого Міністерством юстиції порядку виконання архівами запитів, запит фізичної особи до архіву може стосуватися лише самого заявника, або осіб, які перебувають на його утриманні.
«Доступ до інформації, яка міститься в архівних документах, здійснюється згідно законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про звернення громадян» та «Про інформацію», – пишуть у відповідях із архіву, не беручи до уваги Закон України «Про доступ до публічної інформації», який каже, що інформація про розпорядження комунальним майном є публічною.
Журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини стосовно обмеження доступу до рішень однієї з сільських рад.
Звідки скаргу переслали в Луцьке відділення поліції. Однак, в результаті проведеної перевірки поліцейські «не виявили об’єктивних відомостей про ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення» з боку працівників архіву.

Таким чином і на практиці підтверджується, що жоден громадянин не може дізнатися кому органи місцевого самоврядування розподілили і безоплатно віддали під приватизацію комунальну землю та й будь-яке інше майно, якщо відповідні документи уже потрапили до архівних установ.
Разом з тим, самі органи місцевого самоврядування надають на запити журналістів і публікують на своїх сайтах земельні рішення та інші рішення про розпорядження комунальним майном, вилучаючи при потребі із документів персональні дані.
Архівний закон застарілий
За коментарем щодо колізій законодавства журналісти звернулися до медіа-юристки Інституту розвитку регіональної преси, адвокатки Людмили Опришко.

Людмила Опришко вважає, що недосконалий закон створює зону безпеки для корупціонерів
– Дійсно, існує дуже велика проблема із доступом до інформації, яка має велике суспільне значення і міститься в документах, переданих до архіву, – коментує Людмила Опришко. – Це пояснюється тим, що частина 5 статті 22 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» передбачає, що «доступ до інформації, якою володіють архівні установи та яка не міститься в архівних документах, здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
– В свою чергу частина 1 зазначеної норми до архівних документів відносить будь-який документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об`єкт рухомого майна, – продовжує юристка.
Людмила Опришко каже, що керуючись логікою цього «архівного» закону, деякі архівні установи відносять рішення про виділення земельних ділянок та інші рішення про передачу комунального майна у власність до конфіденційної інформації (оскільки в рішеннях зазначені імена конкретних осіб) і наполягають на тому, що ця інформація та копії документів можуть надаватись лише через 75 років після їх прийняття або за згодою осіб, яких вони стосуються.
– З точки зору інтересів суспільства – це недопустимо! Це пряма дорога до захисту та приховування корупційних схем. І, як показує практика, цей механізм вже активно працює на захист недобросовісних чиновників, – каже Людмила Опришко. 
Відповідь Архівного відділу Луцької РДА порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації» та засади антикорупційної політики. Адже інформація та документи, пов`язані із передачею комунального майна іншій особі мають велике суспільне значення, а тому обмежувати доступ до них заборонено (частина 5 статті 6, пункт 4 частини 2 статті 13 зазначеного Закону), – додає медіа-юристка.
Такі відомості не відносяться до конфіденційної інформації, що прямо зазначено в законі. І це зрозуміло, адже повинен існувати контроль громади за розподілом спільного майна. Інакше не уникнути зловживань з боку місцевої влади та її незаконного збагачення.
Рішення сільських рад про виділення землі мають особливе значення. Адже цей ресурс є дуже обмеженим і дорогим. Крім того, переважну більшість земельних ділянок місцеві ради надавали та і зараз передають на безоплатній основі. А тому відомості про це повинні бути доступними для кожного бажаючого.
– Існуючу проблему потрібно вирішувати і якомога скоріше, – вважає Людмила Опришко. – Одним із шляхів її подолання є внесення змін до законодавства і приведення Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» у відповідність до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зазначений нормативний акт необхідно зробити таким, що б він відповідав сучасним потребам суспільства і не створював зону безпеки для корупціонерів.
Від редакції: Просимо свідомих активних громадян звертатися до своїх народних депутатів щоб ті ініціювали внесення змін до застарілого архівного закону.– Это объясняется тем, что часть 5 статьи 22 Закона Украины «О Национальный архивный фонд и архивные учреждения» предусматривает, что «доступ к информации, которой владеют архивные учреждения и которая не содержится в архивных документах, осуществляется согласно Закону Украины «О доступе к публичной информации».
– В свою очередь часть 1 указанной нормы к архивным документам относит любой документ независимо от его вида, вида материального носителя информации, места, времени создания и места хранения и формы собственности на него, который прекратил выполнять функции, для которых был создан, но хранится или подлежит хранению, учитывая значимость для лица, общества или государства или ценность для владельца также как объект движимого имущества, – продолжает юрист.
Людмила Опрышко говорит, что руководствуясь логикой этого «архивного» закона, некоторые архивные учреждения относят решения о выделении земельных участков и другие решения о передаче муниципального имущества в собственность к конфиденциальной информации (поскольку в решениях указаны имена конкретных лиц) и настаивают на том, что эта информация и копии документов могут предоставляться только через 75 лет после их принятия или с согласия лиц, которых они касаются.
– С точки зрения интересов общества – это недопустимо! Это прямая дорога к защите и сокрытии коррупционных схем. И, как показывает практика, этот механизм уже активно работает на защиту недобросовестных чиновников, – говорит Людмила Опрышко.
Ответ Архивного отдела Луцкой РГА нарушает Закон Украины «О доступе к публичной информации» и принципы антикоррупционной политики. Ведь информация и документы, связанные с передачей коммунального имущества другому лицу имеют большое общественное значение, а потому ограничивать доступ к ним запрещено (часть 5 статьи 6, пункт 4 части 2 статьи 13 указанного Закона), – говорит медиа-юрист.
Такие сведения не относятся к конфиденциальной информации, что прямо указано в законеИ это понятно, ведь должен существовать контроль общества за распределением общего майнаІнакше не избежать злоупотреблений со стороны местной власти и ее незаконного обогащения.
Решения сельских советов о выделении земли имеют особое значенняАдже этот ресурс является очень ограниченным и дорогимКрім того, подавляющее большинство земельных участков местные советы оказывали да и сейчас передают на безвозмездной основіА поэтому сведения об этом должны быть доступными для каждого желающего.
– Существующую проблему нужно решать и как можно скорее, – считает Людмила Опрышко– Одним из путей ее преодоления является внесение изменений в законодательство и приведение Закона Украины «О Национальный архивный фонд и архивные учреждения» в соответствие с Законом Украины «О доступе к публичной информации». Указанный нормативный акт необходимо сделать таким, что бы он отвечал современным потребностям общества и не создавал зону безопасности для коррупционеров.
От редакции: Просим сознательных активных граждан обращаться в своих народных депутатов чтобы те инициировали внесение изменений в устарелого архивного закона...

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Случайное фото

Интересное

В системе образования в Украине нет четкого обоснования государственного заказа, что приводит к дефициту бюджетных мест на гуманитарных специальностях и недобора на такие места на технических.

Как передает корреспондент УНИАН, об этом на совещании с ректорами вузов заявила министр образования и науки Лилия Гриневич.

...
Приснился сон? Толкователь сонник онлайн Юноны - узнай что сон тебе готовит.

Опрос

Новости какой тематики вас интересуют?
Политика
100%
Экономика и общество
0%
Происшествия и криминал
0%
Культура
0%
Спорт
0%
Другое
0%
Всего голосов: 1