www.tvto.ru

Рівненський історик Петро Долганов вважає, що замість шукати «хто винен» варто зясувати «в чому причини». Фото із особистої Фейсбук-сторінки
В період, коли Росія роздмухує польський націоналізм, який намагається з двох, загалом, дружніх народів знову зробити ворогів, важливо вчитися на помилках минулого і хоча б спробувати залишити національний вид «спорту» – наступання на граблі. В цьому можуть допомогти історики, які вивчають причини того, що було. І один з них у Рівному.
Вчора доцент кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Петро Долганов презентував історичнe дослідження, яке пояснює причини виникнення українського економічного націоналізму в період між світовими війнами. І які плюси та мінуси цього явища.

– Що цe за досліджeння і в чому його важливість для читачів? – журналіст.
– Дослідження присвячено українському економічному націоналізму – модерному руху українців за перетворення селянської нації в урбанізовану та економічно розвинуту спільноту. Цей рух розгорнувся на території західноукраїнських земель, що у міжвоєнний період перебували у складі Польщі.
Однією з головних спонук, що підштовхнули українську інтелігенцію сформувати та спробувати реалізувати ідею економічного націоналізму стала поразка національно-демократичної революції 1917-1920 років. Саме у час цих подій прийшло усвідомлення того факту, що переважно селянській спільноті бракує економічних ресурсів та прагматичного потенціалу підприємницької верстви у відстоюванні власної державності.
В умовах відсутності власної держави, економічний націоналізм став громадсько-політичною ініціативою, успіх якої залежав від національної солідарності і взаємодопомоги. Заклик «свій до свого» – став символом модерних економічних ініціатив українців. Він апелював до почуття власної відповідальності за майбутнє.
Через копітку щоденну економічну діяльність, освоєння нових фахових професій (юриста, лікаря, інженера, викладача) та започаткування підприємницьких ініціатив – щоденну органічну працю – українцям пропонували шлях вирішення проблеми бідності та недостатнього рівня консолідованості.
– Що спільного між цим пeріодом і сучасністю?
– Ідея економічного націоналізму подекуди досягала практичного успіху лише у тих випадках, коли члени спільноти демонстрували достатній рівень довіри і згуртованості – того важливого соціального капіталу, брак якого часто відчуваємо до сьогодні.
– Уявімо, що монографія потрапляє представнику влади чи громадянського суспільства або підприємцю середнього класу. Не історику, не науковцю. І уявімо, що він знає таку штуку як: «Історія – учителька життя» або «Історія нас вчить, що на ній ніхто не вчиться». Що саме їм допоможе зрозуміти це дослідження, чого може навчити?
– Історія дійсно мало чому вчить, не лише українців, але й більшість народів світу. Це дуже закономірно для людини «двічі наступати на одні й ті ж граблі». Тому не варто розглядати це дослідження з позиції перейняття досвіду для сьогодення – тодішні ідеї навряд чи можна застосувати за сьогоднішніх реалій (які суттєво змінилися в політичному, економічному та соціокультурному сенсах).
По-перше, це дослідження демонструє всю складність та неоднозначність міжетнічних відносин на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (що сьогодні є предметом жвавих політичних дискусій). Тому, можливо, воно допоможе краще зрозуміти природу тих українсько-польських та українсько-єврейських суперечностей, що часто вели до конфліктів.
Адже була співпраця, конкуренція і конфлікти – це дуже природньо для поліетнічного соціуму і не варто шукати в минулому відповіді на питання «хто винен» (що часто роблять сучасні історики та політики). В конфлікті завжди певною мірою винні всі його сторони.
По-друге, історія часто вчить нас формулювати хороші питання, які можуть привести до відповідей на причини тих чи інших проблем.
Приклад історії українського економічного націоналізму демонструє нам те, як ставилися ці питання українською інтелігенцією. Звинувачення в усіх економічних та політичних проблемах нації представників єврейської і польсьської спільнот – це була відповідь на засадничо неправильно сформульоване питання – хто винен?
Тоді як ті представники економічного руху українців, які глибше розуміли сутність політико-економічного становища нації формулювали собі питання по іншому – в чому причини (не звужуючи і спрощуючи проблему до надзвичайно зручного – хто винен?).
У результаті вони приходили до висновку, що лише копіткою працею можна долати бідність та досягати вищого рівня економічного розвитку. У такому вимірі це була боротьба «за», а не «проти».
Сучасна Україна дуже потребує більшої кількості оцінок саме з такої перспективи. Ми боремося проти Росії, проти Польщі, але часто не до кінця усвідомлюємо, що це зовнішні фактори, а економічне і політичне майбутнє держави залежить від внутрішніх – наших власних зусиль у боротьбі з корупцією, розбудові ефективніших інституцій, трансформації цінностей.
* * *
Де можна почитати книгу в паперовому форматі, запитайте у автора на Фейсбук. А в електронному за цим посиланням.

Фото з презентації mnemonika.org.ua.

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Случайное фото

Интересное

Бизнес, который ориентирован на перспективу, обязательно приходит к автоматизации всех процессов — уже ни у кого на сегодняшний день не возникает сомнений в необходимости наличия специальной программы, которая будет систематизировать, анализировать, упорядочивать всю необходимую информацию, а также позволять управлять бизнесом эффективно и разум...

Приснился сон? Толкователь сонник онлайн Юноны - узнай что сон тебе готовит.

Опрос

Новости какой тематики вас интересуют?
Политика
100%
Экономика и общество
0%
Происшествия и криминал
0%
Культура
0%
Спорт
0%
Другое
0%
Всего голосов: 1